Методична скарбничка

Комунальний заклад «Загальноосвітня школа I – III ступенів № 12 Вінницької міської ради»

Обласний природоохоронний конкурс

«Країна веселкова»

Проект учнів 2- Б класу « Підготовка тварин до зими»

Вчитель початкових класів

                                                                                    Горобець Ірина Петрівна

                                                     

2018- 2019 н.р

Мета проекту: сприяти усвідомленню учнями потреби допомагати тваринам узимку з настанням холодів, учити дітей самоорганізовуватися, планувати свої дії, узагальнювати результати роботи, шукати різні джерела інформації, формувати вміння працювати в групах; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; пізнавальні інтереси, здатність учнів екологічно мислити, виховувати інтерес та бережливе ставлення до тварин, поглибити знання учнів про причинно-наслідкові зв’язки між змінами в живій і неживій природі.

Завдання проекту:

-         визначення способів залучення учнівської молоді до активної та плідної роботи;

-         визначення, змісту, форм, методів роботи у даному напрямку;

-         набуття учнями знань і навичок, необхідних для формування соціальної компетентності;

-         виготовлення годівничок;

-         інформаційні повідомлення дітей;

-         проведення виставки малюнків по темі

-         виховання екологічної культури.

Учасники проекту: учнівський та батьківський колектив 2-Б класу

Зима для тварин найважча пора року. З-під снігу вони не можуть добути вдосталь корму, мерзнуть, застуджуються.

Готуючись до зими, звірі міняють своє літнє хутро на зимове — густіше й пухнастіше. Ласка, горностай, заєць-біляк «переодягаються» в білу шубу, в ній вони майже непомітні на білому снігу.

Багато тварин впадають у сплячку. Жаби, ящірки, тритони, вужі й гадюки влаштовуються в ямах, норах, печерах, під старими пеньками, під купами листя, хмизу, під камінням, в погребах, в підвалах. В одному місці збирається їх часом по п’ять, по десять, по двадцять і навіть більше. Озерні жаби зариваються в мул на дні водойм.

В печарах, в дуплах дерев, на горищах старих будинків зимують кажани. Гострими кігтиками задніх лапок вони чіпляються за склепіння печери чи дупла, обгортаються крильцями і повисають до весни.

А ось іще один сплюха: їжак. До речі, запасів на зиму він не робить і яблук на голках не носить, як це малюють у дитячих книжках. Тваринка взимку спить, і їжа їй не потрібна. Сплять зимою ведмідь і борсук, але, на відміну від інших, їхній сон чутливий, вони можуть прокидатися.

Для того, щоб проспати цілу зиму, восени тварини мусять добре запастися жиром. І витрачають його потім дуже економно: у тварини, яка спить, знижується температура тіла, кров’яний тиск, значно уповільнюється дихання й серцебиття, загалом витрати необхідних для життєдіяльності речовин зменшуються майже в 100 разів.

Деякі тварини роблять запаси корму. Під вітроломом, серед каміння і в розколинах ховають частину здобичі хижаки. Багато мишовидних гризунів можна знайти у сховищах горностая, ласки. Лісовий тхір запасає часом жаб. Норка може наскладати в пустотах під кригою при берегах водойм до двадцяти кілограмів риби. Бобри роблять під водою запаси гілок, у заможної бобрової родини може бути їх запасено до п’ятдесяти кубометрів. Білка збирає горіхи, жолуді, сушить гриби. В норах жовтогорлих мишей знаходили до восьми кілограмів насіння, а одного разу навіть 47 кілограмів.

Не відстають від тварин і птахи. Горішки ліщини, бука в тріщинах кори ховають повзики. Жолуді й горіхи запасають на зиму сойки. Восени при доброму врожаї вони цілими днями снують біля великих самотніх дубів, набирають у під’язичний мішок п’ять-шість, інколи навіть десять жолудів, летять з ними до потаємного місця, часом досить далеко від дуба, закопують і повертаються за новою порцією. За осінь кожна сойка може влаштовувати понад 2500 схованок. Більшість своїх запасів птаха за зиму розшукує і з’їдає, а решта або дістається іншим тваринам, або весною проростає. Дивишся часом — в чагарникових заростях чи в садку, далеко від дубового лісу, росте дубочок. Це робота сойки.

А ще в народі кажуть: « Лиха тому зима – в кого кожуха нема».

До зими готуються не тільки люди, а й тварини. І завдяки цьому проекту ми разом з дітками помандруємо у царство тварин, поглибимо знання про те, які зміни відбуваються в житті тварин з настанням холодів.

Кращі роботи учнів можна побачити у Додатку 1.

Хто перший?

Взимку обсяги їжі значно скорочуються, саме тому багато звірят починають готуватися до холодів ще з осені, а деякі розпочинають займатися заготівлею харчів з літа. Найпершими збирають запаси гризуни:

·         мишки,

·         бурундуки,

·         бабаки.

Уже влітку вони шукають по всьому лісу зернятка, горішки, відкладаючи їх у нірки. Це дає їм можливість всю зиму сидіти у своїй домівці, не виходячи назовні. Майже весь час гризуни сплять, перериваючи сон лише для того, щоби підкріпитися.

Кому не страшні морози?

Лисички, зайці і вовки до морозів практично не готуються, бо проводять зиму на ногах у пошуках їжі. Зайченята лише перевдягаються: змінюють сірий кожушок на білий, щоб хижаки не помічали їх на сніговій ковдрі. Дуже цікаво спостерігати за тим, як звірі готуються до зими, адже у кожного є свої секрети.

Лисички й вовки

Лисички й вовки колір шубки не змінюють, але хутро у них стає більш густим і пухнастим: так легше пережити люті морози. Вовки збираються в зграї, бо їм так набагато зручніше виживати взимку. Хитрі лисички шукають будь-які вільні нірки, щоб перепочити й сховатися від заметілі.

Бобри й білочки

Білки й бобри не впадають у сплячку, але підготовку проводять відповідально. Бобри живуть великими сім’ями, всі разом вони будують поблизу води собі затишні хатинки, поряд з якими складають свою їжу – гілочки з дерев. Також вони харчуються корінням рослин, котрі ростуть у воді.

Цікаво, як білка готується до зими? Руді мешканки лісу не впадають у сплячку, хоча й проводять багато часу у своїх помешканнях – дуплах, котрі вони облаштовують високо на деревах .

Білка змінює колір своєї шубки з рудого на сіруватий для маскування від хижаків. Що ж їсть білочка взимку? На період холодів цей гризун запасається такими пожитками:

·         жолуді,

·         гриби,

·         горішки,

·         зернятка.

Розкажемо про ведмедика

Ведмеді заздалегідь облаштовують свій дім. Вони шукають печери, яри, куди зносять листя, гілки, мох, зверху роблять собі м’який матрац з ялинкових гілочок. Коли випадає сніг, він маскує ведмежу схованку й зберігає в ній тепло .

Ведмеді не роблять запасів їжі, але восени вони дуже активно харчуються горіхами, рибою, щоб накопичити якомога більше жиру на час зимівлі. Насправді хижак не спить, а дрімає, і в разі необхідності може вийти з барлогу. Саме взимку у ведмедиці з’являються маленькі ведмежатка.

Ось так і зимують тваринки. Одні сплять усю зиму, а інші намагаються не замерзнути й знайти собі їжу

Загадки

Руда шуба, чорні капці,
На тендітній, кожній лапці.
Дарма часу не марнує.
В курнику, бува, полює –
Їй вночі не спиться –
Злодійка – …… .
(Лисиця)

***

Носик, очі, вушка, спина

Просуваються з-під тину.

Коли ж він лякається –

У клубок згортається.

Має безліч голочок

Для захисту…… .

(Їжачок)

***

Хтось в підлозі зробив дірку,

Начебто маленьку нірку.

Лазить в неї уночі

Ще й тягає калачі.

Ось і знову тишком-нишком

З нірки виглянула ….. .

(Мишка)

***

Не виходить на дорогу,
Живе в лісі у барлогу.
Усю зиму може спати,
Медом любить ласувати.
Реве голосно, мов мідь.
Звати бурого ……. .
(Ведмідь)

 ***

Сірі лапи, хвіст та шия.
Уночі на місяць виє.
Вкрасти може він ягня
Та маленьке лошеня.
Вдень сховався і замовк,
У своєму лігві …. .
(Вовк)

 ***

Хоч на зріст вона маленька –
Хвіст пухкий, шуба руденька.
Ще й горішки полюбляє –
У дупло своє тягає.
Вправно «стриб» з гілки на гілку.
Звати «рудохвосту» ….. .
(Білка)

 ***

Дуже боязливий звір,
Не собака і не тхір.
Довговухий, косоокий,
Сірий, взимку – білобокий.
Він скакає наче м’ячик,
Боягузливий наш …… .
(Зайчик)

 ***

Гострими гризе зубами,
Наче пилками й ножами.
Греблю в річці загатив –
Гілок, трісок намостив.
Дерево у тирсу стер
Гострозубий звір ….. .
(Бобер)

***

Рилом звір той землю риє,
Свої вуха він не миє.
Може хрюкати, пищати –
В небезпеку – верещати.
Він нечема й хуліган.
Зветься дикий звір ….. .
(Кабан)